Війна…У цьому слові смерть та розпач

І крик убитих горем матерів.

У цьому слові біль і сльози

За батька,брата,за синів. 

Війна…Зникає зразу усмішка з обличчя 

І душу тисне невимовний сум.

Війна…Ти долі людські розтоптала в клапті.

І розірвала мрії вільних дум.

Коли на землю приходить весна, моє село потопає у яблуневому цвіті. Здається,що медовий запах цвітіння лине у небесну вись,повітря стає рожево-білим. Всюди цвіт, яблуневий цвіт садів. Мабуть 70 років тому цвіт так само ширяв над селом,прилітав до кожної хатини,приносячи довгоочікувану звістку про Перемогу. Та  скільки людських долей загубилось на дорогах війни,скільки не повернулось додому батьків,синів,матерів та дочок?! Залишилась тільки пам'ять...Рани війни не заживають в людських серцях, не згладжуються в пам'яті ті далекі трагічні і героїчні дні. Про них розповідають скромні обеліски і величні меморіали, пожовклі листи і спогади тих, хто пережив  страшні часи. 

    У середу,29 квітня у нашій школі пройшов захід присвячений роковинам закінчення війни.До нас завітала Яковлєва Л.А.,донька покійного ветерана Яковліва А.О. Лунали пісні,слова,які закликали до миру,примирення до кращого майбутнього,викликаючи патріотичні почуття.

Минула війна – незабутня сторінка нашої історії, це  біль, сум та тривога… Знівечено мільйони людських доль…Ще  досі живі її рани, адже не зник сум та жаль тих, хто втратив чоловіка, брата, батька, дідуся.

Наші односельчани  вписали гідну сторінку в літопис Другої світової... За даними Малієвецької сільської ради, в грізні роки війни 283 громадяни із сіл Малієвець, Слобідки-Малієвецької та Сприсівки здобували перемогу на фронтах війни, з них 190 - загинули та пропали безвісти.   З тих, хто повернувся живими, 63 були нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу. Здебільшого це медалі «За відвагу», «За заслуги» та за звільнення певних населених пунктів, є також кавалери Ордену Слави... Не маємо ми права забути тих, хто приніс нам мир і спокій... Сьогодні знову йде війна, неоголошена війна проти нашого суверенітету та незалежності, війна, в якій гинуть вірні сини українського народу. Більше десятка моїх односельчан воюють на Сході, захищаючи Україну. Це гідні нащадки тих,хто кував перемогу над фашизмом. І надіюсь,що перемога у сьогоднішній війні теж не за горами.