Обов'язки класного керівника
у роботі з батьками
До них належать:
• вивчення умов виховання в сім'ї;
• індивідуальна й групова робота з батьками;
• проведення тематичних батьківських зборів (1раз на чверть);
• залучення батьків до ремонту шкільних приміщень;
• залучення батьків до організації цікавої, насиченої позанавчальної діяльності;
• вплив на спілкування батьків з дітьми;
• захист інтересів і прав дитини в громадських організаціях і державних судових органах.
Правила спілкування із сім'ями учнів
• Класний керівнику спілкуванні з кожною сім'єю повинен бути щирий і уважний.
• Спілкування з батьками учня має бути не на шкоду, а на благо дитині.
• Вивчення сімей учнів повинне бути тактовним і об'єктивним.
• Вивчення сімей учнів передбачає подальшу освіту батьків і корекційну роботу.
Напрями співпраці класного керівника з батьками
Класний керівник співпрацює з батьками за такими основними напрямами:
1. Психолого-педагогічна освіта батьків; її можна організувати за допомогою різних форм роботи з сім'єю (індивідуальних та тематичних консультацій, батьківських зборів, тренінгів, конференцій),
2. Залучення батьків у навчально-виховний процес:
• дні творчості дітей та їхніх батьків;
• відкриті уроки та позакласні заходи,
3. Допомога в організації та проведенні позакласних справ та зміцненні матеріально-технічної бази школи:
• шефська допомога;
• участь сімей учнів у керуванні навчально-виховним процесом у школі;
• участь батьків класу в роботі Ради школи;
• участь батьків класу в роботі батьківського колективу.
Способи вирішення конфлікту класного керівника з батьками:
Серед них виділяють такі:
• зведення незначних, несуттєвих проблем взаємин до жарту;
• компроміс (дії на основі взаємних поступок);
• перенесення уваги на інші, більш приємні, значні, важливі об'єкти відносин (для того щоб повернутися до невирішених проблем на хвилі доброзичливості ,спокою, педагогічного такту);
• спокійний і діловий аналіз ситуації, що склалася;
• висловлення (підкреслене) довіри, турботи, симпатії, любові до дитини і батьків;
• тимчасова відмова від своєї вимоги;
• залучення інших осіб (директора школи, заступника з виховної роботи, учителів-предметників, членів інших сімей) як «третейських суддів»;
• обговорення гострих проблем і питань в інших обставинах (в інший час, на іншій території, в нових незвичних формах): у бібліотеці, у сквері, вдома за чашкою чаю;
• прояв авансованої довіри, поваги, надії, віри (для батьків із неблагополучних родин);
• конструктивний діалог (привернення батьків на свій бік переконливими доказами, фактами);
• уміння поставити себе на місце протилежної сторони, оцінити все «її очима і розумом» та обрати на підставі цього правильне рішення й вибудувати логіку дій;
• використання методу «паралельної дії» А. С. Макаренко — вміле наведення прикладів із літератури, історії, життя, щоб батьки за аналогією обрали правильну позицію;
• особистий приклад педагога в умінні використовувати всі перелічені способи виходу з конфлікту з метою раціональної організації розвитку дитини і класного колективу.
Методи вивчення сім’ї учня:
- спостереження;
- бесіда;
- інтерв’ю;
- анкетування;
- твори;
- метод узагальнення незалежних характеристик;
- щоденник спостережень