О Україно! Знявся вітровій.
Вся в яблунях, пливе твоя долина.
Своїм теплом окопчик грієш мій,
Живу твоїм диханням, Україно!

О ні, не тиха українська ніч!
Пройшовши пекло вогняного валу,
Цвіт яблуні я пригорнув до пліч,
Щоб захистити від страшного шквалу.

Посипалися пелюстки ясні,
Майнули — білосніжні, як хустина.
Здалося: руку подала мені
В окопчик чорнобрива Катерина.

Нема зірок! Повітря крає свист!
Прозоре небо? НІ, воно незряче.
І на лице моє спадає лист —
Такий пекучий, мов сльоза гаряча.

Доволі сліз! Мене Урал послав
Оберегти від горя Катерину.
Біля Уфи я землю цілував,
Щоб визволити братню Україну!

Щоб яблуні схилялись у плодах
На перекопану траншею нашу.
Щоб Катря рвала яблука в садах,
Пригублюючи щастя повну чашу.

Тож бережи у серці пам'ять стріч.
Бо ми прийшли, коли була потреба,
Щоб — знову — тиха українська ніч,
Спокійні зорі і прозоре небо. 

Мустай Карім, 1943 рік

Такими словами обвінчав свій бойовий шлях простий солдат Червоної армії,який воював за свій дім,свою Батьківщину,за мир,за спокій.Думка про Перемогу,про краще життя давала наснагу жити.А скільки не дожило,не повернулося?Їх тіні навічно гуляють давно забутими,проклятими дорогами війни.Пам'ять про них живе в людських серцях,а до того часу коли жива пам'ять,живі всі ті,хто поклав своє життя заради Батьківщини. Президент України Петро Порошенко вирішив встановити в Україні День пам’яті і примирення, який відзначатимуть щороку 8 травня.Це той день,коли потрібно відкласти всі справи і згадати хвилиною мовчання тих,хто кував мир,особливо зараз,коли цей мир порушують залпи багнетів на Сході України.

Минуло вже багато десятиліть з того 9 травня, коли закінчилася Друга світова війна. Тепер кожного року в цей день відзначається День Перемоги. Ми, сучасна молодь, навіть уявити не можемо всіх жахів війни. Нам дуже пощастило жити в мирний час, мати багато можливостей в житті. Ми знаємо про війну з розповідей старих та з книг з історії. А для мільйонів людей ці страшний події були реальністю.

Війна принесла багато горя. Напевно, у кожній родині втратили дорогих людей, у багатьох з них навіть немає могили... Молоді хлопці гинули в страшних боях, не скуштувавши як слід життя. Діти військових років не могли й думати про красиві іграшки. Вони не могли навіть нормально ходити до школи. Багато з них залишилися сиротами. А з війни поверталися каліки, не тільки з ранами на тілі, але й з болем у душі.

Та війна відкривала в людях і багато хорошого. Усі намагалися допомогти один одному в складних обставинах. Заради того, щоб звільнити рідну землю від загарбників, люди йшли на подвиги, жертвуючи своїм життям. А прабабуся розповідала, що в окупованому місті німецькі солдати підгодовували наших дітей. Бабуся казала, що війна жахлива саме тому, що в ній беруть участь та гинуть люди, які не відчувають ненависті один до одного.

Тому 9 травня - День Перемоги - свято і світле, і сумне одночасно. З одного боку, наша армія здобула перемогу, звільнила нашу країну. Але все це дуже дорогою ціною - мільйонів життів, річок сліз і безліччю покалічених доль. Подякувати ветеранам - живим і померлим - за їхній подвиг у День Перемоги - найменше, що ми можемо зробити. Ми повинні пам’ятати тих, завдяки кому тепер живемо в мирі. Це допоможе нам вивчити гіркий урок історії і ніколи не повторювати його.

До 70-ї річниці Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні,Дня пам'яті і примирення  в НВК проведено чимало заходів:

Прибирання біля пам'ятника загиблим воїнам-односельчанам

Зустріч з воїном АТО Соловейком В.А.,випускником нашої школи

Урок мужності "Поклонімось пам'яті солдатській"

Оформлено тематичну виставку у шкільній бібліотеці

Проведено виставку дитячих малюнків

Проведено тематичну екскурсію в музеї історії села

Взято участь у мітингу  пам'яті біля пам'ятника  загиблих воїнів - односельчан