Малієвецька гімназія - навчальний заклад який сьогодні налічує 55  учнів та 16 вихованців ДНЗ,яких навчають та виховують 14 педагогів. Директор гімназії - Онищук Валентина Анатоліївна. 
Освіта в Маліївцях: від монастирської школи до гімназії.

Постановка вручення свідоцтва про відкриття латинської школи в с.Маліївці

     Центром життя на селі завжди була і залишається  школа. Як свідчать історичні джерела, освітнє життя в Маліївцях розпочалося ще на початку XVIII ст., тоді, коли малієвецькі землі перейшли до рук подільського земського судді Вавженця Пепловського, котрий вирішив відновити, зруйнований у середині ХУІІст монастир. Будівицво монастиря було завершене до 1708 року. Офіційно діяти монастир почав з 25 жовтня 1708 року, як унітський ордену базиліан, а його настоятелем, з дозволу кам'янецького єпископа, призначено Антонія Янишкевича. При малієвецькому василіанському монастирі була відкрита «латинськая школа, где обучали немецкому языку» та «конвикт для обучеия дворянских детей». Уніатський василіанський чернечий орден був облаштований за зразком католицьких чернечих орденів, у яких існували чернечі школи, де здобувало освіту чернече та світське духовенство, їх головним звднням було  виховування  людей, повністю відданих унії і католицизму, які б, вийшовши із стін такої школи, могли б «...завзято боротися за знищення православ'я, розповсюдження унії та зближення її з латинством…». Малієвецька монастирська школа була покликана «навчати і виховувати у польському дусі». На утримання і покращення становища школи збиралися пожертви з дворян. Найбільшого піднесення духовне і освітнє життя зазнало на час перебування ігуменом монастиря з 1735 по 1746 рр. Гавриїла Кунича.

    Однак з приєднанням Правобережної України до Росії вектор духовно-культурного та освітнього розвитку Поділля повернув в бік Російської імперії.  У краї цілеспрямовано реалізовувалося два самостійні курси, які нещадно руйнували все українське. Перший спрямовувався на русифікацію корінного населення, запровадження російської мови і російського духу в діяльності державних органів, офіційного діловодства, православної церкви, закладів освіти та різноманітних громадських інститутів. Другий курс був тісно пов’язаний з активізацією польського елементу; у напрямку колонізації українців шляхом посилення впливу римо-католицької церкви та створення і діяльності сітки польських навчальних закладів. 

Тому у 1795 році у Малієвецьких василіан була відібрана церква і передана до православ'я, а латинська школа стала парафіяльною. Нагляд над школою здійснював приходський священник. Він приймав учителя на роботу і видавав йому платню, спостерігав за станом викладанням і моральним обличчям вчителя, а в разі, коли вчитель не справлявся зі своїми обов'язками, мав право його звільнити. Програма приходської ніколи обіймала такі предмети: катехізис, Закон Божий, читання ,письмо по-польськи і по-російськи, початки арифметики, правила моралі і громадської поведінки, короткий нарис історії Старого і Нового заповіту та латинську мову.

Краєзнавець Левко Миколайович Куземський, досліджуючи історію села Малієвець, писав про те, що у 1862 році зусиллями молодого священника Григорія Хрисанфовича Кондрацького  активізувалася діяльність церковної школи, За словами Л.М. Куземського Г.Х. Кондрацький був «...передовою,культурною і далекоглядною людиною, мав прогресивні погляди на життя. Він дбав про те, щоб сільські дітлахи навчалися грамоті і багато для цього зробив...». У школі навчалися діти із сс. Малієвець та Слобідки Малієвецької. Багато селян віддали своїх дітей до школи. Священник сам навчав дітей, старався забезпечувати учнів шкільним приладдям, складав програму та розклад занять. 

У 1884 році після прийняття «Правил про церковно -  парафіяльні школи» церковні школ офіційно стали називатися церковно - парафіяльними, у яких 50% змісту навчання складали дисципліни релігійного характеру. Парафіяльна  школа в Маліївцях існувала при церкві, лише у 1884 році для школи було виділено окреме приміщення. З 1888 року для виконання вчительських обов’язків було призначено Пилипа Кульчицького, сина псаломщика, який закінчив курс початкового народного училища, з окладом 50 рублів. В школі на той час навчалось 40-50 дітей. Навчання велося російською мовою. Парафіяльною школою у др. пол. ХІХ – поч ХХст. опікувалися малієвецькі священники: Григорій Кондрацький (60-80-ті рр.) , Андрій Чернявський та Вадим Гандзіньський (1895-1914рр.), Микола  Куземський (1914-1963рр.). 

   На початку ХХст. у церковно-парафіяльній школі розпочав свою вчительську діяльність Іван Калинкович Гуцал, який був кращим представником народного вчительства і всіма силами  старався підвищити освітній і культурний рівень  сільської дітвори. Вчителював до початку 40-х років ХХ ст. Старожили згадують, що був він людиною досить суворою.,та відповідальною. Разом з дружиною Оксаною  та двома синами жив спочатку у приміщенні земської школи. Син Володимир дружив з Яковлівим А.М., працював на Далекому Сході юристом. На початку ХХ століття на Правобережжя була  поширена дія земської реформи. Створення  земських управ тут почалося з 1911 року. До їх функцій належала організація шкіл, закладів охорони здоров’я, піклування про їх добробут та матеріальне забезпечення. Початкові народні училища, які утримувалися на земські кошти, називалися земськими школами. Їх основою стали школи грамоти, що відкривалися з ініціативи селян. У1912 році така школа була відкрита і в Маліївцях. Це було нове кам'яне приміщення, з залізним дахом, з квартирою для вчителя та підсобною будівлею. Однокомплектну з трирічним терміном навчання школу маліївчани називали «земською» або «народною». Першого року навчалося 30 дітей. З 1918 року в Маліївцях діяла початкова школа, яка розміщувалась саме  у приміщенні земської школи. Колишній головний бухгалтер Малієвецького санаторію М. Ю. Герасімов розповідав, що в Маліївцях деякий час навіть існувала школа з                                        Гуцал І.К.             польською мовою навчання, а вчителькою була колишня гувернантка поміщиці з с. Проскурівка Парасовія Фронскевич. Вона містилася в колишній конторі панського фільварку.  

У 20-30-х рр. значних успіхів було досягнуто в розвитку освіти для дорослих. У червні 1927 року на зборах комсомольського осередку був створений загін культармійців для ліквідації неписьменності, до якого ввійшли І.К. Гуцал, А. Герасимов, А.І. Ороховський, О.І. Білан, М.Т. Ойхман. 1927 року в селі відкрили перші дитячі ясла . 1934 року початковим навчанням було охоплено усіх дітей від 8 до 11 років і на кінець 1933-1934 навч. року в школі навчалося 98 учнів. 1938 року школу реорганізували в семирічну, розміщувалася вона в трьох  приміщеннях. У 30-ті роки минулого століття Малієвецьку семирічку очолювали Л.І. Вишневський та М.Ф. Марутовський .1940 року в Маліївецькій семирічці працювало 11 вчителів, навчалося 182 учні. Педколектив очолював Степан Полікарпович Мокрицький. Його дружина Олександра Іванівна теж працювала вчителем, навчала Машевську О.Й, яка ходила разом з їх донькою Мілою до першого класу . Приміщення школи було тоді збудоване на місці сучасної церкви, там навчались 1-3 класи. У школі працювали Петро Васильович Ільницький, Володимир Михайлович Заєць та ін. Учні продовжували навчання в Підлісномукарівській середній школі. В часи окупації школа в Маліївцях практично не діяла. Проте колишній директор школи Степан Полікарпович Мокрицький зумів організувати навчання. Маючи свої підручники, щось зібравши у населення, і так навчав сільських дітлахів грамоти. Інші вчителі надавали дітям консультації. Після смерті Семена Полікарповича у 1942 році навчання в Маліївцях припинилося.

Л.І.Вишневський

В 1944 році, після завершення нациської окупації, Малієвецька семирічка знову запрацювала. Активно включилися у педагогічну діяльність вчителі Вишневський Л.І., Сингалевич А.Т., Подра Н.О., Ільницький П.В., Защинський Л.І., Н.А.Чайка, Бедраківський М.Й. Класи були переповнені. Наприкінці 40-х років Малієвецьку семирічку очолював Болеслав Іванович Лічкевич, завучем був Арнольд Іванович Пец-Ольд. Вчителем російської мови та літератури, хімії був П.В.Пундик, вчителем німецької мови – А.М.Яковлів. Більшість педагогів були приїжджими, що впливало на плинність кадрів. В 50-х роках 4 старші класи навчались у двоповерховому приміщенні колишнього панського управляючого. На початку 50-х років у селі боролись з неграмотністю серед людей, які внаслідок війни не навчались у школі та не мали семирічної освіти. Була набрана група неграмотних та малограмотних людей, куди входили різні за віком люди, які з різних причин після початкової школи не навчались у семирічній школі після початкової школи й односельчани, яким було за 40 років, які не вміли читати і писати. Для цього контингенту у 1951 – 1952 рр.  була відкрита в селі вечірня школа з довільною програмою навчання. Для цієї школи вчителькою була призначена медсестра санаторію з села Проскурівка. Через 2 роки учням були вручені свідоцтва і вечірня школа припинила своє існування. 

У 1950 році директором Малієвецької школи було призначено Свинарчука І.К. який працював на цій посаді до 1985 року . Уродженець села Сприсівки, ветеран війни, працював директором Корначівської школи. Він був душею педагогічного колективу школи й улюбленим учителем історії. Випускник школи А.О.Федоров згадує : «Чарівна посмішка його  обеззброювала будь-якого сільського бешкетника-школяра, його поважали й шанували всі учні. Надзвичайно цікаво проводив він свої уроки з історії. Як правило, кожного уроку він приносив із собою відповідну історичну карту й особливу указку, а історичні події розповідав так, немов би разом із класом був учасником тих подій чи боїв. Це цементувало увагу учнів, у класі була мертва тиша, бо учнів заворожувала тема уроку. Чарувала і приваблювала криштальна справедливість і доброзичливість цього чудового вчителя…».На той час наше село входило до Солобковецького району.  У 1954 році неподалік сучасного приміщення школи було збудовано будинок для літніх людей. Та внаслідок адміністративно – територіальних змін село було підпорядковане Дунаєвецькому району, майно будинку передано в Солобківці, а у згаданому приміщенні розташувалася Малієвецька школа (4 – 8 класи), шкільна їдальня. Тут старшокласники навались до 1974 року.   За період 1941-1960 рр. здійснено 16 випусків семирічної школи. У 1960-1961 н.р, школа стала 8-річною, у 1989-90 н.р. - неповною середньою. У 60 – 70 – х роках у школі працювали  Лісовська Г.О.,Мручківський Ф.С.,Е.М.Яник, Є.А.Сковер, В.О.Сноз, Л.І.Щербань, Н.А.Чайка, Г.І.Розгонюк, Н.М.Штипуляк, БурчакВ.М., Є.Н.Пужанівська, Є.Й.Герасімова. Заступниками  директора були Лісовський А.О. (1960 – 1970 рр.), Щербань В.І.(1970 – 1982 рр.).

Свинарчук І.К.

У 1964 році розпочалося будівництво нового приміщення школи на 320 учнів, яка стала до ладу у 1974 році. Нове  світле приміщення школи було збудоване на кошти  місцевого колгоспу  будівельниками Дунаєвецького міжколгоспбуду. Велику допомогу в будівництві надавав тодішній голова колгоспу Рудий Г.М., усі батьки, працівники школи,учні під мудрим  керівництвом  директора Свинарчука І.К. Школа збудована у чудовому затишному місці з обладнаними на той час сучасними кабінетами, великим  спортзалом  площею 170 м2, їдальнею на 100 місць, буфетом, великою бібліотекою, двома майстернями по дереву і по металу, водяним опаленням, водопостачанням, з достатньою матеріальною базою.

Бартошак А.І.

У 1985 році на посаду директора школи призначено Бартошака А.І., який керував закладом  до 2004 року. 1987 року при школі відкрито дитячий садок. З 1996 року про школі почав діяти шкільний краєзнавчий музей під керівництвом Онищука О.Г., який стимулював науково – дослідницьку роботу в закладі. Неодноразово учні ставали переможцями районних, обласних та республіканських конкурсів. Серед них Анастасія Юнь, Андрій Чахаровський,Людмила Онищук, Катерина Юнь, Юлія Муха, Анатолій Кшемінський, Сергій Онищук. У 1998 році  Малієвецька ЗОШ І-ІІ ступенів реорганізована у загальноосвітню школу І-Ш ст.. На той час у школі навчалося 172 учні. У дитячому садочку виховувалося 46 дошкільнят . Протягом 2004 – 2012 рр заклад очолював Онищук О.Г.,який досить багато уваги приділяв розвитку школи. У 2006 році школу було газифіковано, обладнані внутрішні туалети, придбано компютерний клас, шкільний автобус. У 2008 році школа  святкувала 300-літній ювілей освітнього життя у Маліївцях. Середня школа у Маліївцях діяла до 2011 року. За 12 років атестати про середню освіту у нашій школі отримали 142 випускники, 20 випускників закінчили школу з золотою медаллю, 7- зі  срібною. Усього з 1974 р. по 2013р. школу закінчили 643 учні, 123 - отримали свідоцтво з відзнакою . На базі Малієвецького НВК у червні 2011 року стартував  дитячий заклад «Подільські джерела», в якому 8 років  підряд влітку  оздоровлювались  та відпочивали сто п’ятдесят дітей Дунаєвецького району.

Онищук О.Г.

Рішенням 5 сесії районної ради 6 скликання від 21 липня 2011 № 11-5/2011 заклад було реорганізовано в НВО « Малієвецька ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ – дитячий заклад оздоровлення». Проте через рік, відповідо до рішення 12 сесії Дунаєвецької районної  ради від 12.12.2012 № 26-12/2012 заклад перейменовано на НВК «Малієвецька ЗОШ І – ІІ ст. – ДНЗ». На посаду директора призначено В.А.Онищук.  У 2016 році школу було підпорядковано Дунаєвецькій селищній раді.  
Останніми роками теж значно покращено матеріально – технічну базу закладу; підключено до мережі Інтернет, придбано новий компютерний клас, мультимедійну дошку, проектор,нові котли для газової котельні,ігровий майданчик, проведено заміну 28 вікон на металопластикові, здійснено капітальний ремонт харчоблоку, системи опалення ДНЗ, 1-го та 2-го класів. Відповідно до вимог НУШ 1-2 класи забезпечені новими меблями, ігровим та навчальним приладдям, ноутбуками, принтерами, та мультимедійними дошками. Відповідно до рішення 43 сесії 7 скликання Дунаєвецької селищної ради від 26.09.2019р № 5-43/2019 наш заклад набув статусу Малієвецька гімназія.
       У 2020-2021 навчальному році гімназія надає освітні послуги жителям сіл Маліївці, Сприсівка та Слобідка Малієвецька; 55 учнів відвідують школу та 16 дошкільнят .У закладі працюють 14 педагогів, з яких 11 мають вищу освіту, троє – звання «старший вчитель», 7 -  вищу кваліфікаційну  категорію. Обслуговують приміщення  9 працівників обслуговуючого персоналу. Навчальний заклд працює за моделлю «Малієвецька гімназія – соціальний та культурний центр життя на селі». Вогник своїх сердець назавжди залишили в нашій школі досвідчені вчителі, для яких Малієвецька школа була чи не єдиним місцем роботи: Денисюк В.М.- 46років, Герасімова Є.Й.- 50 років Пужанівська Є.Н.- 47 років(з них 19 – на посаді завуча).
Зі стін Малієвецької школи  вийшли історик-археолог Л.М.Куземський, вчений-хімік А.О.Федоров, журналіст Б.Л.Долінський, доктор наук з державного управління, кандидат економічних наук, професор КПНУ імені Івана Огієнка Л. О. Матвейчук (Ялиця), кандидат медичних наук Л.О.Онищук., викладач К-ПАТУ Д.В. Сорочан, керівники великих промислових підприємств: В.А.Урбан, В.А.Бартошак. Військові О.І. Володарчук, В.А.Соловейко. С.Г.Поліщук,В.Г. Поліщук. Більше 20 колишніх вихованців школи захищали незалежність на сході України.  За останні 50 років із загального числа тих, хто навчався у Малієвецькій школі, обрали професію педагога 53 чоловік, шестеро  з них працюють сьогодні у стінах рідної школи, медпрацівників - 46, спеціалістів сільського господарства - 85, інженерів - 16, а також багато працівників торгівлі, військових, юристів та ін.

 

Зробити безкоштовний сайт з uCoz